З празником "ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПОКРОВИ"
Нашої заступниці.
Пропонуємо Вашій увазі чергову сторінку календаря "Наші обереги - народні звичаї".
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці
За народними уявленнями Покрова накриває траву листям, землю – снігом, а дівчину – шлюбним вінцем. Дівчата просили: «Покрово, Покровонько, покрий мою головоньку як не хусткою, то онучею, бо дівкою вже надокучило». Після цього свята починалися весілля.
Традиційне українське весілля має такі віхи: засилання старостів (або «напитування дівки» в гуцулів), заручини, дівич-вечір, випікання короваю, запросини гостей, посад, випроводжання до шлюбу, власне весільна забава, дарування, від’їзд молодої з батьківської оселі. То було тривале врочисте дійство, що супроводжувало важливу подію – народження нової сім’ї.
Якщо парубок зустрічався з дівчиною до року, то йому вже годилося засилати старостів. Винятком ставали тільки ті випадки, коли хлопець був у запорізьких козаках, служив у війську або наймався на роботу. Старости йшли до хати дівчини зі своїм хлібом. Якщо сватання було вдале, то верталися з обміняним хлібом та перев’язані рушниками. а руку нареченого дівчина пов’язувала хусткою. Якщо ж сватам відмовляли, то вони мали їсти за столом хліб, який принесли із собою, а виходячи з хати, вже за її порогом одержували гарбуза.
Упродовж двох тижнів після сватання мали відбутися заручини, після чого відмовлятися від весілля вже не можна було, бо це загрожувало осудом громади й навіть судовим позовом. Протягом місяця після сватання справляли весілля.
Перед дівич-вечором дружки молодої та інші дівчата йшли рвати барвінок. По всій Україні молода, або княгиня, вдягала вінок із барвінку та інших квітів. Він міг мати найрізноманітнішу форму й величину. На дівич-вечорі, або вінкоплетинах, плели вінки для молодої, молодого та боярів (дружбів). Дівчину саджали на стілець, накритий кожухом, на відро з водою, накрите подушкою, або на лаву, накриту хусткою, та починали розчісувати їй косу. На Самбірщині косу заведено було чесати й грошима. Розчесавши молоду, вбирали її у весільний одяг та вдягали вінок (дівчина вже навіть спала у вінку). Від того моменту її називали княгинею. Це вважали початком власне весілля.
У гуцулів плели вінок із волосся та вплітали в нього барвінок. Початком весілля вважалася та мить, коли було пришито останню квітку до деревця-ялинки, з яким танцював по колу весь рід.
Перед воротами молодої влаштовували перепону, й наречений мав «скласти викуп» за дівчину, щоб пройти до неї. Далі молоді просили благословення в батьків, кланяючись їм, стаючи навколішки та цілуючи в руку. Наречена обов’язково мала бути з хлібом.
Коли молодята поверталися після вінчання, їх обсипали зерном, мастили їм губи медом і співали обрядових пісень, як на вінкоплетинах. Мати нареченої мала зустрічати молодого у вивернутому кожусі, «щоб був багатий, як той кожух волохатий». На лаву для шлюбної пари обов’язково клали кожух або подушку, «щоб молода мала стільки грошей, як пір’я в подушці». Заводячи наречену до столу, її треба було брати за руку через рушник або хустку, однак у жодному разі не голіруч, «щоб молоді голими не ходили», тобто не бідували.
Між весільними поїздами обох молодят під час учти відбувалися жартівливі «передирки». Дівчата-дружки, наприклад, співали: «А дружби лемішку їли, їм ся зуби поклеїли, і бояться заспівати, аби зуби показати». Хлопці-дружби виспівували натомість: «Ой, не думай, дівчино, що ти така пишна: одна губа – як халява, а друга – як пришва». Упродовж усього вечора тривали обрядові забави й танці. Наприкінці весілля відбувалося чіпчення нареченої, або вдягання хустки, розподіл короваю та обдаровування молодят родом. Колись на весіллі обдаровували тричі: коли чесали молоду, – дівчата; коли приходили вітати після вінця, – гості та коли княгиня мала полишати батьківську хату, – рід. Далі наречену випроводжали до оселі молодого: «Вчини, мати, ліску – веде син невістку».
14 жовтня – День українського козацтва!
14 жовтня - День Української Повстанської Армії!
14 жовтня - День Українського воїнства - захисника добра та ворога нечисті!
За матеріалами розсилки:
Новини від клініки "Істина": 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці;